скіфи
СКІФИ, ів, мн. (одн. скіф, а, ч.; скіф'янка, и. ж. ). Степові племена, які населяли південну частину території сучасної УРСР в І тисячолітті до н. е.- на початку І тисячоліття н. е. По Україні проходив шлях скіфів і сарматів, які залишили глибокий слід в історії Південно-східної Європи (Вісник АН, 6, 1957, 3); Він розпитував про нові археологічні розкопки, про стоянки первісної людини, про сліди скіфів і запорожців (Баш, На землі.., 1957, 24); В одній з них [могил], що знаходилась під північним краєм кургану, поховано знатну скіф'янку (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 170).
скіф
СКІФ1 див. скіфи.
СКІФ2, а, ч. Вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі. На гладь ріки вилітав скіф - надзвичайно легке, струнке суденце (В ім'я Вітч., 1954, 56); Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи. Ці човни були такі вузькі і так глибоко занурені, що здавалося, ніби спортсмени сидять просто на воді (Собко, Стадіон, 1954, 342).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скіф | скіфи |
Родовий | скіфа | скіфів |
Давальний | скіфові, скіфу | скіфам |
Знахідний | скіфа | скіфів |
Орудний | скіфом | скіфами |
Місцевий | на/у скіфі | на/у скіфах |
Кличний | скіфе | скіфи |