стілько
СТІЛЬКО, займ., присл., діал. Стільки. Годувалася вона тим, що у місяць видавали: стілько там хліба, стілько сала, ріпи (Мирний, IV, 1955, 32); [Степан:] Мабуть, у тебе стілько честі, як у цигана правди (Кроп., І, 1958, 409); - Ой, братику, соколоньку, Прийми мене на зимоньку. - Сестро моя, перепілко, Коли в тебе діток стілько (Укр.. лір. пісні, 1958, 441).
Не стілько..., скілько... - те саме, що Не стільки..., скільки... (див. стільки). В них є хатчина та й помірочок, то не стілько цього хісна, скілько короводів [клопоту] за податки (Март., Тв., 1954, 46).