сонце
СОНЦЕ, я, с. 1. Центральне небесне світило сонячної системи, що має форму гігантської розжареної кулі, яка випромінює світло й тепло. Термоядерні реакції, які відбуваються в надрах Сонця, супроводжуються виділенням великої кількості нейтрино (Знаная.., 7, 1965, 11); Сонце виглянуло з-за діброви, неначе висунуло золоте чоло з пучком золотих кучерів навкруги (Н.-Лев., VII, 1966, 89); Зажурився Тарас Григорович, і на сторінках його крихітної книжечки з'явилися сумні рядки про те, що не гріє сонце на чужині (Тулуб, В степу.., 1964, 156); * У порівн. Її осліплює яскраве сяйво великої, мов сонце, люстри (Стельмах, І, 1962, 296).
@ Від (од) схід сонця див. схід; Доки (поки) [й] світу (світа) [й] сонця (світу-сонця, сонця-світу і т. ін. ): а) довіку, поки небесне світило світить, весь час; вічно.- Лихе минеться та й забудеться, а добре - довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми, поки й світу сонця! (Мирний, IV, 1955, 338); б) (із запереч. не при присудку) ніколи. - Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця... (Тют., Вир, 1964, 250); Дивувались на шотландську волю І стороннії чужії люди, Всі казали: «Поки світа сонця У ярмі шотландський люд не буде!» (Л. Укр., І, 1951, 362); До [світ] сонця - дуже рано, до настання дня. - Грай, музико! До світ сонця Все проп'ю, щоб люди знали! (Граб., І, 1959, 530); Повставали [ми] раненько, до сонця (Вовчок, І, 1955, 74); До схід сонця див. схід2; Зайшло сонце навіки кому - хто-небудь помер. 24 липня славному синові українського народу Максимові Рильському зайшло сонце навіки (Нар. тв. та етн., 1, 1970, 53); Засіяє (засіяло) сонце див. засіяти; За сонцем - у напрямку руху сонця; Захід сонця див. захід3; Красне сонце див. красний; Крутити (вертіти) як (мов, немов) циган сонцем див. циган; Місце під сонцем - місце, призначення в житті, суспільстві і т. ін. Поезія Янки Купали змальовувала величний образ працелюбного білоруського народу, який усвідомив свою роль в історичному процесі, своє право на місце під сонцем (Літ. Укр., 6.VII 1962, 2); Навпаки сонця - проти руху сонця, не в тому напрямку, в якому рухається сонце. Йшла [нанночка] по воду, як бабуся її навчила: не прямо до криниці, а вулицями обходила навпаки сонця (Кв.-Осн., II, 1956, 198); Під сонцем - у світі, на землі, на волі. Я квітку не можу зірвати, бо їй, як людині, болить. Як нам, моє серце крилате, під сонцем їй хочеться жить (Сос., II, 1958, 110); Проти сонця - обличчям до сонця. - Хлопці! - крикнув я. - Нас зраджено! Ми їдемо проти сонця, на південь, а путь наша мусить лежати на протилежну сторону (Ю. Янов., II, 1958, 71); [Разом] із сонцем - рано, удосвіта. Думка була виїхати разом із сонцем, бо не близька дорога (Гончар, Тронка, 1963, 178); Світа-сонця не бачити (побачити) - бути в неволі. - Ой забрано ж його, забрано. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Тют., Вир, 1964, 304); Сонце в крузі див. круг1; Сонце заходить (зайшло) див. заходити; Сонце з обід [звернуло] див. обід; Сонце під обід [відійшло (підпливло і т. ін. )] див. обід; Сонце скривається (скрилося) див. скриватися.
2. Відбиття, відображення чим-небудь або у чомусь цього небесного світила. Вода в широкому Дніпрі, Де плавають сонця, В старій криниці, У відрі, В баклазі у бійця (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 56); // Величезна розжарена маса чого-небудь, що нагадує небесне світило; яскравий спалах чого-небудь. Ніхто з учасників експедиції не бачив самого вибуху [атомної бомби], не бачили вони над просторами океану того зловісного.. сонця, що його засвітила варварська рука (Гончар, Тронка, 1963, 199); Нагрітий спочатку метал тепер треба було тільки підігрівати. І електричні сонця знову засяяли біля всіх шести швів (Собко, Біле полум'я, 1952, 312).
3. Світло й тепло, що випромінюються цим світилом. Опришок постояв хвилинку, весь у сонці, потім злегка
CОНЦЕЛЮБ, а, ч. Той (те), хто (що) любить сонце. Я - сонцелюб. Я живу повним життям тільки влітку, тільки тоді, коли шаленіє сонце (Сенч., Опов., 1959, 253); Маленькі клени тягнулися вгору.. Жадібні сонцелюби, вони навперейми з іншими рвалися вгору, квапилися рости (Жур., До них іде.., 1952, 93); * Образно. Минуло п'ять років відтоді, як відійшов у вічність великий сонцелюб - поет-академік Максим Тадейович Рильський (Літ. Укр., 5.IX 1969, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сонце | сонця |
Родовий | сонця | сонць |
Давальний | сонцю | сонцям |
Знахідний | сонце | сонця |
Орудний | сонцем | сонцями |
Місцевий | на/у сонці | на/у сонцях |
Кличний | сонце | сонця |