три
ТРИ, трьох, числ. кільк . 1. Назва числа 3 і його цифрового позначення. Снідала-обідала - раз їла, полуднувала-підвечіркувала - два їла, вечеряла-повечіркувала - три їла (Номис, 1864, № 14324); А далі, далі комсомольці ідуть у ногу: раз, два, три! (Сос., І, 1957, 177); Три рази по три буде дев'ять; Написати цифру три; // Уживається в складі багатозначного або дробового числа. Сто двадцять три; Три п'ятих; Три десятих; // Кількість із трьох одиниць. Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Шевч., І, 1951, 388); Трьома струмцями піт з його дзюрив; Лишив роботу, побрів до хати (Граб., І, 1959, 332); Коли я вибіг на гору, побачив їх усіх трьох. Неля й Микола вели під руки Андрія (Збан., Незабутнє, 1953, 23).
Два-три див. два; Не два, [і] не три див. два; Під (за) трьома замками держати (тримати і т. ін. ) див. замок; Три-чотири - уживається для приблизного позначення невеликої кількості чогось; декілька. Поговорив [хлопець] з дівчиною - вже й каже, що полюбив.. А як ще в неї на шиї намиста разків десять та хрестів три-чотири, так тут вже зовсім вмира... (Кв.-Осн., II, 1956, 306); Три-чотири рази на день жінки ретельно перелопачували кукурудзу, щоб кожна зернина відчувала на собі проміння сонця (Рад. Укр., 14.VІІ 1961, 2); Трьома наворотами див. наворот; У три миги див. миг2; Як три дні [хліба] не їв (не їла): а) млявий, тихий, неговіркий. Чіпка, як три дні не їв... (Мирний, І, 1949, 274); б) мляво, тихо, неголосно. Говорить так, як три дні хліба не їв (Номис, 1864, № 12928).
@ Алюр три хрести! - команда бігти щосили, їхати галопом, дуже швидко. - Тепер хоч на край світу, товаришу гвардії підполковник! - не втерпів Хаєцький, щоб і тут не висловитись. - Не втекти супостатам, доженем! Гаття, алюр три хрести!.. (Гончар, III, 1959, 74); Без року три дні див. рік; В (у) трьох лицях див. лице; Гнати (вигнати) у три вирви див. вирва; Гнати (виганяти, вигонити, вигнати, витурити і т. ін. ) в три шиї кого - дуже грубо (з лайкою, побоями) прогнати когось. Нащо обирали таких? Чи коли вже зробили помилку, був час виправити - В три шиї давно треба було гнати і того ж Рябокляча, і Пожитька, а з сільської Ради - Кушніренка-п'яницю (Головко, А. Гармаш, 1971, 466); - Сергій насміявся з тебе?.. То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюху такого! (Стельмах, Хліб.., 1959, 121); Дерти (драти) по три шкури див. дерти; Згинати (зігнути) в три дуги (в три погибелі і т. ін. ) див. згинати; Згинатися (зігнутися) в три дуги (в три погибелі і т. ін. ) див. згинатися; Здирати (зідрати, здерти, знімати, зняти, здіймати, здійняти, злупити, стягати, стягувати, стягнути, стягти, лупити, облупити і т. ін. ) три шкури див. шкура; Зігнутий (зігненпй, зігнута і т. ін. ) в три погибелі (в три дуги) див. зігнутий; Іди (ідіть, пішов би ти і т. ін. ) під три вітри (чорти) - те саме, що Іди (ідіть) [собі] геть (до лиха, до чорта, з очей, на чотири вітри, під три чорти і т. ін. ) (див. іти). [Василина:] А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (Вас., ІІІ, 1960, 67); Комбінація з трьох пальців див. комбінація; Купити (роздобути) за три огляди див. огляд; Наговорити (набалакати, наказати, наплести і т. ін. ) три мішки гречаної вовни (усячини) - те саме, що Наговорити (наплести і т. ін. ) сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна). - Вже й ти наговориш три мішки гречаної вовни, та ще й усі неповні.., - говорила вже сердито Онися (Н.-Лев., III, 1956, 106); - Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (Стельмах, Правда.., 1961, 365); Скорчитися в три погибелі див. скорчитися; Скручувати (скрутити) в три погибелі див. скручувати; Спустити (спускати) три шкури див. шкура; Три чисниці до смерті див. чисниця.
2. Те саме, що трійка 2. І от видають раз на святки нам білети. Дивлюсь, у моєму поведінню [моїй поведінці] замість п'ять стоїть три з половиною. - За віщо це? - здивувавсь я. - Щоб не мудрствував дуже, - отець завідуючий мені (Тесл., З книги життя, 1949, 66).
ТРИ..., ТРЬОХ... Перша частина складних слів, що означає: а) який складається з трьох частин, одиниць, відділів і т. ін., напр.: триверхий, тривершинний, тризальний, трикласний, триповерховий, тритомний, трьохактний,трьохатомний, трьохелементний і т. ін.; б) який мав три однакових елементи, однакові ознаки й т. ін., напр.: трибунчужний, трибрусний, тригранний, триногий, трипалий, тристопний, трищогловий, тризарядний, трьохелектродний і т. ін.; в) який вимірюється мірою в три яких-небудь одиниці, напр.: трикілограмовий, триразовий, тритижневий, трьохаршинний і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА |
---|---|
Називний | три |
Родовий | трьох |
Давальний | трьом |
Знахідний | три, трьох |
Орудний | трьома |
Місцевий | на/у трьох |
троє
ТРОЄ, трьох, числ. кільк. Збірн. до три. Троє людей різного віку підходять до Нартала і Руфіна (Л. Укр., II, 1951, 488); За командиром їхало ще троє саней (Мик., II, 1957, 308); Бульба підійшов до возів: біля найбільшого воза сиділо троє слуг (Довж., І, 1958, 257); - Встати я не можу. З вас би хто поміг. - Підійшли й обмерли: чоловік без ніг!.. Троє літ з тачанки друг мій не встає (Мал., Звенигора, 1959, 17); // у знач. ім. - Не йди од нас, Степаночку, Не кидай нас знову. Не покинеш? - Ні, Ярино! - І Степан остався. Зрадів старий, мов маленький.. під хатою Усі троє сіли (Шевч., II, 1963, 342); Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули - катма ходу... (Гл., Вибр., 1951, 10); Там, у кутку, троє завели річ про теперішнє життя трудне; другі зняли мову, як панів дурили (Мирний, І, 1949, 336); Все життєве багатство її, вся її радість була в дітях. Двох ще маленькими поховала, троє ж, наперекір злидням та кашлюкам, зосталися жити (Гончар, II, 1959, 198).
По троє, у знач. присл. - утрьох. Старші гімназисти ходять по двоє, по троє перед фасадом - хто з книжкою, хто просто так (Смолич, II, 1958, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА |
---|---|
Називний | троє |
Родовий | трьох |
Давальний | трьом |
Знахідний | троє, трьох |
Орудний | трьома |
Місцевий | на/у трьох |