фінікіяни
ФІНІКІЯНИ, ян і ян, мн. (одн. фінікіянин, а, ч.; фінікіянка, и, ж.), іст. Те саме, що фінікійці. [Кассандра:] В в тебе [Андромахи] фінікіянка рабиня, ота, що вміє змії замовляти (Л, Укр., II, 1951, 293); - Батьку Юпітере! Ти, що звичаєм гостинним з'єднав нас! Хай у веселощах день цей минає троянцям прибулим І фінікіянам (Зеров, Вибр., 1966, 242).
фінікіянин
ФІНІКІЯНИН див. фінікіяни.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фінікіянин | фінікіяни |
Родовий | фінікіянина | фінікіян |
Давальний | фінікіянинові, фінікіянину | фінікіянам |
Знахідний | фінікіянина | фінікіян |
Орудний | фінікіянином | фінікіянами |
Місцевий | на/у фінікіянині, фінікіянинові | на/у фінікіянах |
Кличний | фінікіянине | фінікіяни |