фрейдо-марксизм
ФРЕЙДО-МАРКСИЗМ, -у, ч. Філософський напрям, що розвивався у межах франкфуртської школи неомарксизму, і представляв собою синтез вчень Фрейда, а точніше – синтез неофрейдизму і неомарксизму. // Еклектичне поєднання діалектико-матеріалістичного вчення про соціальну сутність людини і психобіологізаторської фрейдівської концепції потягів; Фрейдо-Марксизм намагається вирішити проблему пізнання людини як цілісного феномена в єдності його біологічних, соматичних, соціальних, психологічних якостей і характеристик.