ханти
ХАНТИ, ів, мн. (одн. хант, а, ч.). Народність угро-фінської мовної групи, що живе у нижній течії Обі в Ханти-Мансійському і Ямало-Ненецькому автономних округах та в Томській області РРФСР. Досягнуто [значних успіхів] і в галузі вивчення фольклору народів Півночі. За останні роки надруковано казки і пісні мансі, ханти, ненців (Нар. тв. та етн., 6, 1973, 99).
хант
ХАНТ див. ханти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хант | ханти |
Родовий | ханта | хантів |
Давальний | хантові, ханту | хантам |
Знахідний | ханта | хантів |
Орудний | хантом | хантами |
Місцевий | на/у ханті, хантові | на/у хантах |
Кличний | ханте | ханти |