холобалісти
ХОЛОБАЛІСТИ, -ів, мн., бот. Балісти, у яких розкидання зачатків викликається розкачуванням усієї рослини; особливого органа, який сприймає поштовхи, немає.
холобаліст
ХОЛОБАЛІСТ, -а, ч. Див. холобалісти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | холобаліст | холобалісти |
Родовий | холобаліста | холобалістів |
Давальний | холобалістові, холобалісту | холобалістам |
Знахідний | холобаліст | холобалісти |
Орудний | холобалістом | холобалістами |
Місцевий | на/у холобалісті | на/у холобалістах |
Кличний | холобалісте | холобалісти |