шальвари
ШАЛЬВАРИ, ар і арів, мн., заст., діал. Шаровари. Султана Хуррем забула забарну урочистість двірського звичаю і вже сама одягалася, не потрапляючи ногами в шальвари (Тулуб, Людолови, II, 1957, 534); І отаман дивиться, мов хмара, на турчанку скоса погляда, ллє вино на синії шальвари і пляшки у воду викида (Сос., І, 1957, 375).