швейцарці
ШВЕЙЦАРЦІ, ів, мн. (одн. швейцарець, рця, ч.; швейцарка, и, ж. ). Народ, що становить основне населення Швейцарії. Раз тільки була я з Радою у її знайомих швейцарців на маленькій вечірці (Л. Укр., V, 1956, 162); Потім наспіла доповідь про взаємовідносини філософії і природничих наук - тема, над якою два роки працював один швейцарець німецького походження, що жив з Безбородьком в одній квартирі (Вільде, Сестри.., 1958, 49).
швейцарець
ШВЕЙЦАРЕЦЬ див. швейцарці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | швейцарець | швейцарці |
Родовий | швейцарця | швейцарців |
Давальний | швейцарцеві, швейцарцю | швейцарцям |
Знахідний | швейцарця | швейцарців |
Орудний | швейцарцем | швейцарцями |
Місцевий | на/у швейцарці, швейцарцеві | на/у швейцарцях |
Кличний | швейцарцю | швейцарці |
швейцарка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | швейцарка | швейцарки |
Родовий | швейцарки | швейцарок |
Давальний | швейцарці | швейцаркам |
Знахідний | швейцарку | швейцарок |
Орудний | швейцаркою | швейцарками |
Місцевий | на/у швейцарці | на/у швейцарках |
Кличний | швейцарко | швейцарки |