шеньші
ШЕНЬШІ, невідм., мн. Один з чотирьох офіційно визнаних станів у феодальному Китаї; складався з поміщиків, які самі або члени їхніх сімей обіймали чиновні посади й становили правлячу верхівку села; у феодальному Китаї становили найбільш освічену частину панівного класу: вони виступали хоронителями конфуціанської ідеології й традицій, які диктували прихильність ідеям державності та вірнопідданства імператорові.