шпіонити
ШПІОНИТИ, цю, ниш, недок., за ким-чим, діал. кого- що і без додатка, розм. Те саме, що шпигувати2. [Тарталюк (дивлячись то на Симу, то на двері кабінету ):] Тепер цю чорт приніс. Знову не можна в кабінет пройти - шпіонити буде (Коч., II, 1956, 456); *У порівн. Він.. крадькома наставляв вухо в мій бік, немов шпіонив мене (Фр., IV, 1950, 182).