АБИ-ТО, присл. 1. Як-небудь, недбало. Він усе робить аби-то (Сл. Гр.).
2. Так собі, без потреби, без певної мети. Я не знаю й досі. Нащо воно москалі ті Коси заплітали. Мов дівчата, та святеє Борошно псували? На іграшку, я думаю. Так собі, аби-то! (Шевч., II, 1963, 273).