абсурд
АБСУРД, у, ч. Безглуздя, нісенітниця. Коли тільки переклад написаний доволі граматично і не грішить надто видними абсурдами, знаходяться редактори.., що надрукують його (Фр., XVI, 1955, 399); Ніколи і на думку не спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити. Який абсурд (Головко, II, 1957, 477).
Доводити (довести) до абсурду що - доводити що-небудь до крайності, до очевидного безглуздя. Найвірніший засіб дискредитувати нову політичну.. ідею і пошкодити їй полягає в тому, щоб, в ім'я захисту її, довести її до абсурду (Ленін, 31, 1951, 41); Доходити (дійти) до абсурду - у своїх діях, вчинках і т. ін. доходити до крайності, до безглуздя. До якого абсурду доходить актор, коли він користується театром для самопоказування! (Моє життя в мист., 1955, 81).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | абсурд | абсурди |
Родовий | абсурду | абсурдів |
Давальний | абсурдові, абсурду | абсурдам |
Знахідний | абсурд | абсурди |
Орудний | абсурдом | абсурдами |
Місцевий | на/у абсурді | на/у абсурдах |
Кличний | абсурде | абсурди |