абсурдний
АБСУРДНИЙ, а, е. Прикм. до абсурд; безглуздий, нісенітний. Прочитавши ту статтю, я попробував спростувати в "Ділі" лиш одно зовсім уже абсурдне... твердження (Фр., XVI, 1955, 430).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | абсурдний | абсурдна | абсурдне | абсурдні |
Родовий | абсурдного | абсурдної | абсурдного | абсурдних |
Давальний | абсурдному | абсурдній | абсурдному | абсурдним |
Знахідний | абсурдний, абсурдного | абсурдну | абсурдне | абсурдні, абсурдних |
Орудний | абсурдним | абсурдною | абсурдним | абсурдними |
Місцевий | на/у абсурдному, абсурднім | на/у абсурдній | на/у абсурдному, абсурднім | на/у абсурдних |