адигейці
АДИГЕЙЦІ, ів, мн. (одн. адигеєць, йця, ч.; адигейка. и, ж.). Корінне населення Адигейської автономної області.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | адигейці | |
Родовий | адигейців | |
Давальний | адигейцям | |
Знахідний | адигейців | |
Орудний | адигейцями | |
Місцевий | на/у адигейцях | |
Кличний | адигейці |
адигеєць
АДИГЕЄЦЬ див. адигейці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | адигеєць | адигейці |
Родовий | адигейця | адигейців |
Давальний | адигейцеві, адигейцю | адигейцям |
Знахідний | адигейця | адигейців |
Орудний | адигейцем | адигейцями |
Місцевий | на/у адигейці | на/у адигейцях |
Кличний | адигейцю | адигейці |
адигейка
АДИГЕЙКА див. адигейці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | адигейка | адигейки |
Родовий | адигейки | адигейок |
Давальний | адигейці | адигейкам |
Знахідний | адигейку | адигейок |
Орудний | адигейкою | адигейками |
Місцевий | на/у адигейці | на/у адигейках |
Кличний | адигейко | адигейки |