алармізм
АЛАРМІЗМ, -у, ч. Тривога, неспокій; патологічна схильність до розгубленості і панікерства.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | алармізм | алармізми |
Родовий | алармізму | алармізмів |
Давальний | алармізмові, алармізму | алармізмам |
Знахідний | алармізм | алармізми |
Орудний | алармізмом | алармізмами |
Місцевий | на/у алармізмі | на/у алармізмах |
Кличний | алармізме | алармізми |