антимінс
АНТИМІНС, -у, ч. У християнській церкві – шовкове покривало із зашитими мощами християнських святих, що ним покривають престол; на антимінсі здійснюється під час св. Літургії таїнство Євхаристії; без антимінса не можна служити св. Літургії; звичай антимінсу з мощами святих походить ще з давньохристиянських часів, коли Богослужіння відбувалися на гробах мучеників.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | антимінс | антимінси |
Родовий | антимінсу | антимінсів |
Давальний | антимінсові, антимінсу | антимінсам |
Знахідний | антимінс | антимінси |
Орудний | антимінсом | антимінсами |
Місцевий | на/у антимінсі | на/у антимінсах |
Кличний | антимінсе | антимінси |