апетит
АПЕТИТ, у, ч. 1. тільки одн. Бажання їсти, охота до їди. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит (Н.-Лев., III, 1956, 377); Апетит здоровий, все з'їдаю, що дають, і другий раз прошу (Коцюб., III, 1956, 332); - А ти чого не їси? -..питав Віктор свою супутницю. -Щось апетиту нема. - А ти їж: апетит приходить під час їди (Головко, І, 1957, 459).
@ Вовчий апетит - дуже великий апетит. У нього з'явився.. вовчий апетит (Донч., II, 1956, 65).
2. перев. мн., перен. Прагнення до чого-небудь. Король Зігмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватіканові безмежні землі північно-східного царя (Тулуб, Людолови, II, 1957, 334).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | апетит | апетити |
Родовий | апетиту | апетитів |
Давальний | апетитові, апетиту | апетитам |
Знахідний | апетит | апетити |
Орудний | апетитом | апетитами |
Місцевий | на/у апетиті | на/у апетитах |
Кличний | апетите | апетити |