аршин
АРШИН, а, ч. , заст. Давня східнослов'янська міра довжини, яка вживалася до запровадження метричної системи; дорівнює 0,711 м. Зимою були великі сніги, так деінде закидало, що аршинів у три було (Кв.-Осн., II, 1956, 144); Соломіїн човен повернув боком і був усього на аршин од турецького (Коцюб., І, 1955, 386); Допитувалась [мати],.. скільки коштує аршин ситцю у Москві (Шиян, Гроза.., 1956, 320); // Лінійка, прут і т. ін. такої довжини. Він зайшов у перший мануфактурний магазин, позичив там.. залізний аршин (Сам., II, 1958, 273).
@ Вирости на аршин - в очах людей піднятися вище в матеріальному, культурному та ін. відношеннях; Міряти на свій аршин - оцінювати кого-, що-небудь тільки із свого погляду. Не міряй всіх на свій аршин, (Укр.. присл.., 1955, 189); Ніби (неначе, немов і т. ін.) аршин проковтнув про людину, яка держиться неприродно прямо, виструнчено. А тримався він так, ніби аршин проковтнув (Шовк., Інженери, 1956, 119); Під аршин [ставати], заст. - іти до війська. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син. Та й той якраз під аршин (Шевч., І, 1951, 233).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аршин | аршини |
Родовий | аршина | аршинів |
Давальний | аршинові, аршину | аршинам |
Знахідний | аршин | аршини |
Орудний | аршином | аршинами |
Місцевий | на/у аршині | на/у аршинах |
Кличний | аршине | аршини |