атитюд
АТИТЮД, -а, ч. 1. Одна з основних поз класичного танцю. 2. Соціальна установка; стійка схильність, готовність індивіда або групи до дії, орієнтованої на соціально значимий об'єкт; система ціннісних орієнтацій особистості в суспільстві.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | атитюд | атитюди |
Родовий | атитюда | атитюдів |
Давальний | атитюдові, атитюду | атитюдам |
Знахідний | атитюд | атитюди |
Орудний | атитюдом | атитюдами |
Місцевий | на/у атитюді | на/у атитюдах |
Кличний | атитюде | атитюди |