балощі
БАЛОЩІ, ів, мн. 1. Дія за знач. балувати 1. - І в кого вона така вдалась? ..Охо-хо, все то балощі! (Л. Укр., III, 1952, 603).
2. Дія за знач. балуватися; пустощі, пустування. - Нічого, правдонько, убожество - не опорок. Балощі, лінощі... ото опорок (Тесл., Вибр., 1950, 27); Та й цю дочку, Одарку, якось не догледів: за балощами дитячими випорснула з-під батьківського впливу (Ле, Ю. Кудря, 1956, 16); - Хіба ти що, не ловив ніколи вудкою або переметом? - ..Ні, не визнаю. Я сільський житель, а в селі це балощами вважається (Загреб., Спека, 1961, 268).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | балощі | |
Родовий | балощів | |
Давальний | балощам | |
Знахідний | балощі | |
Орудний | балощами | |
Місцевий | на/у балощах | |
Кличний | балощі |