бандоніон
БАНДОНІОН, -а, ч. Музичний інструмент – різновид гармоніки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бандоніон | бандоніони |
Родовий | бандоніона | бандоніонів |
Давальний | бандоніонові, бандоніону | бандоніонам |
Знахідний | бандоніон | бандоніони |
Орудний | бандоніоном | бандоніонами |
Місцевий | на/у бандоніоні | на/у бандоніонах |
Кличний | бандоніоне | бандоніони |