барбаміл
БАРБАМІЛ, -у, ч., мед. Снодійний, заспокійливий і протисудомний засіб; у великих дозах проявляє наркотичні властивості; випускається у вигляді порошків та пігулок.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | барбаміл | барбаміли |
Родовий | барбамілу | барбамілів |
Давальний | барбамілові, барбамілу | барбамілам |
Знахідний | барбаміл | барбаміли |
Орудний | барбамілом | барбамілами |
Місцевий | на/у барбамілі | на/у барбамілах |
Кличний | барбаміле | барбаміли |