бартер
БАРТЕР, -у, ч. 1. Одна з форм економічного співробітництва, прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами, за якої взаєморозрахунки між партнерами здійснюються не грошима, а товарами чи послугами; здійснюється за єдиним договором, в якому з метою еквівалентності обміну, для визначення розміру страхових сум, оцінки претензій, нарахування санкцій фіксується сума договору; бартерні операції властиві переважно країнам з нестабільною економікою, в яких відчутний дефіцит як власної, так і іноземної валют. 2. Безвалютна, але оцінена та збалансована відносно вартості товарообмінна операція, яка передбачає здійснення розрахунків за товари в будь-якій відмінній від грошової форми.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бартер | бартери |
Родовий | бартеру | бартерів |
Давальний | бартерові, бартеру | бартерам |
Знахідний | бартер | бартери |
Орудний | бартером | бартерами |
Місцевий | на/у бартері | на/у бартерах |
Кличний | бартере | бартери |