башибузук
БАШИБУЗУК, а, ч. 1. Солдат нерегулярних військ у Туреччині XVIII і XIX ст. Маєтком відав управитель Мечелар, далекий нащадок турецьких башибузуків (Чаб., Балкан. весна, 1960, 30).
2. перен., заст. Розбишака, головоріз. ..на звіряче цькування царських башибузуків ми відповідаємо спокійно: революціонери загинули - хай живе революція! (Ленін, 2, 1948, 310).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | башибузук | башибузуки |
Родовий | башибузука | башибузуків |
Давальний | башибузукові, башибузуку | башибузукам |
Знахідний | башибузука | башибузуків |
Орудний | башибузуком | башибузуками |
Місцевий | на/у башибузуку, башибузукові | на/у башибузуках |
Кличний | башибузуку | башибузуки |