бебехнути
БЕБЕХНУТИ, діал. БЕБЕВХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. перех. Кинути з силою. Як бебехнув його об землю! (Сл. Гр.); Мерщій його за грудки та з коня, мов сніп проса, і бебехнув його додолу (Морд., І, 1958, 128).
3. неперех. Вистрілити. [Шрам:] Марцевий звір!.. Ану, стара, бебехни! (Стріляє) (Стар., Вибр., 1959, 488); // безос. [Пан Душечка:] Сиди та й озирайся, що ось-ось улетить каменюка у вікно. А то гляди, ще й із рушниці бебехне (Вас., III, 1960, 398).
4. неперех. Важко, з шумом упасти. Погасив [сотник] світло та й бебехнув на ліжко... та й захріп на всю хату (Кв.-Осн., II, 1956, 205); Кінь бебевхнув у пропасть (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бебехну | бебехнемо |
2 особа | бебехнеш | бебехнете |
3 особа | бебехне | бебехнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бебехнув | бебехнули |
Жіночий рід | бебехнула | |
Середній рід | бебехнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бебехнімо | |
2 особа | бебехни | бебехніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | бебехнувши |