безвихіддя
БЕЗВИХІДДЯ, я, с. Те саме, що безвихідь. Мимоволі заглиблювався [Онисько] в гущавину лісову.., немов тріска в хвилях моря, губився він у цьому байрачному безвихідді (Ле, Хмельницький, І, 1957, 105); Не житла людські - темні печери, повні чорної нужди, злигоднів і безвихіддя (Козл., Сонце.., 1957, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безвихіддя | |
Родовий | безвихіддя | |
Давальний | безвихіддю | |
Знахідний | безвихіддя | |
Орудний | безвихіддям | |
Місцевий | на/у безвихідді | |
Кличний | безвихіддя |