безвольно
БЕЗВОЛЬНО, БЕЗВІЛЬНО. Присл. до безвольний, безвільний. Знявши з голови косинку, вона майнула нею в повітрі, раз і вдруге, потілі безвольно опустилась її рука (Шиян, Гроза.., 1956, 605); - Лягай на підлогу! - крикнула Клава Вані. Але той ліг якось дивно - він повалився м'яко, безвольно, судорожна махнувши руною (Донч., VI, 1957, 172); Михайлина безвільно опустила руки (Збан., Між.. людьми, 1955, 153); Тіфенбах стояв охлялий, з безвільно опущеною головою (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 190).