безвість
БЕЗВІСТЬ, і, ж. Невідомі, незнані місця. І довго ворушились сумні думи в душі, неначе море вхопило цю безталанну людину.., несло в якусь сіру безвість (Н.-Лев., IV, 1956, 285); Ну й які тепер заробітки десь у безвісті! Чи й своя земля тепер не прогодує. Торби на плечі, додому й край! (Головко, II, 1957, 218); Безмежним морем тече до самого обрію припорошений весняною пилюкою степ, петляє в степову безвість покручений шлях... (Тют., Вир, 1964, 73).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безвість | безвісті |
Родовий | безвісті, безвісти | безвістей |
Давальний | безвісті | безвістям |
Знахідний | безвість | безвісті |
Орудний | безвістю | безвістями |
Місцевий | на/у безвісті | на/у безвістях |
Кличний | безвісте | безвісті |