бездарний
БЕЗДАРНИЙ, а, е. Позбавлений будь-якого таланту взагалі або в якійсь певній галузі. Щорс не міг терпіти, що бездарні офіцери дивізіону знущаються з солдатів (Скл., Легенд. начдив, 1957, 17); Лабухами, на їх власному жаргоні, звуть бездарних музикантів-невдах (Дмит., Розлука, 1957, 35); // Створений неталановитою людиною. Коли який твір бездарний і нужденний, критикові вільно.. зовсім не читати його (Фр., XVI, 1955, 247).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бездарний | бездарна | бездарне | бездарні |
Родовий | бездарного | бездарної | бездарного | бездарних |
Давальний | бездарному | бездарній | бездарному | бездарним |
Знахідний | бездарний, бездарного | бездарну | бездарне | бездарні, бездарних |
Орудний | бездарним | бездарною | бездарним | бездарними |
Місцевий | на/у бездарному, бездарнім | на/у бездарній | на/у бездарному, бездарнім | на/у бездарних |