беззавітний
БЕЗЗАВІТНИЙ, а, е. Те саме, що самовідданий 2. Беззавітні подвиги героїв-комсомольців на фронтах громадянської і пізніше Великої Вітчизняної воєн назавжди залишаються в народній пісні, в народній пам'яті (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 56); Перед радянськими письменниками велика благородна мета - виховати у дітей глибоку, беззавітну любов до Радянської Вітчизни (Донч., VI, 1957, 593); Беззавітна вірність героїчним бойовим традиціям армії і флоту - найвищий обов'язок радянського воїна (Ком. Укр., 5, 1970, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | беззавітний | беззавітна | беззавітне | беззавітні |
Родовий | беззавітного | беззавітної | беззавітного | беззавітних |
Давальний | беззавітному | беззавітній | беззавітному | беззавітним |
Знахідний | беззавітний, беззавітного | беззавітну | беззавітне | беззавітні, беззавітних |
Орудний | беззавітним | беззавітною | беззавітним | беззавітними |
Місцевий | на/у беззавітному, беззавітнім | на/у беззавітній | на/у беззавітному, беззавітнім | на/у беззавітних |