безпосередньо
БЕЗПОСЕРЕДНЬО. Присл. до безпосередній. Мало єсть таких, що провадять культурну роботу в народі безпосередньо (Л. Укр., V, 1956, 94); Лодиженко мовчав увесь час. Тільки коли вверталися до нього безпосередньо, відповідав (Ле, Міжгір'я, 1953, 277); Посмішка тремтіла їй в куточках губ. Це було так безпосередньо і любо, що Валя прошепотіла Данилові: - Яка вродлива жінка... (Коп., Вибр., 1953, 294).