безпретензійний
БЕЗПРЕТЕНЗІЙНИЙ, а, е. Не розрахований на певний ефект, який не має вигляду чогось значного; простий. Оця ніжна безпретензійна музика дзвеніла, мов прегарна казка з давніх, минулих часів (Коб., І, 1956, 313); З правої кишені сукенки визирав цікаво ріжок безпретензійної, але доброго гатунку, хустинки (Вільде, На порозі, 1955, 42); Проста і безпретензійна пісня Івана Шевченка про нові відносини на селі.. стала широко відомою народною піснею (Літ. газ., 29. VIІ 1958, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безпретензійний | безпретензійна | безпретензійне | безпретензійні |
Родовий | безпретензійного | безпретензійної | безпретензійного | безпретензійних |
Давальний | безпретензійному | безпретензійній | безпретензійному | безпретензійним |
Знахідний | безпретензійний, безпретензійного | безпретензійну | безпретензійне | безпретензійні, безпретензійних |
Орудний | безпретензійним | безпретензійною | безпретензійним | безпретензійними |
Місцевий | на/у безпретензійному, безпретензійнім | на/у безпретензійній | на/у безпретензійному, безпретензійнім | на/у безпретензійних |