безроздільний
БЕЗРОЗДІЛЬНИЙ, а, е. Який не поділяється, не поділений ні з ким; повний, цілковитий. Довге і безроздільне панування самодержавства нагромадило небачену, мабуть, в історії кількість революційної енергії в народі.. (Ленін, 8, 1949, 402).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безроздільний | безроздільна | безроздільне | безроздільні |
Родовий | безроздільного | безроздільної | безроздільного | безроздільних |
Давальний | безроздільному | безроздільній | безроздільному | безроздільним |
Знахідний | безроздільний, безроздільного | безроздільну | безроздільне | безроздільні, безроздільних |
Орудний | безроздільним | безроздільною | безроздільним | безроздільними |
Місцевий | на/у безроздільному, безроздільнім | на/у безроздільній | на/у безроздільному, безроздільнім | на/у безроздільних |