безспірний
БЕЗСПІРНИЙ, а, е, рідко. Який не викликає заперечень; безперечний, загальновизнаний. Розвиток дрібного господарства є розвиток дрібнобуржуазний, є розвиток капіталістичний, раз є обмін; це - безспірна істина.. (Ленін, 32, 1951, 313).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безспірний | безспірна | безспірне | безспірні |
Родовий | безспірного | безспірної | безспірного | безспірних |
Давальний | безспірному | безспірній | безспірному | безспірним |
Знахідний | безспірний, безспірного | безспірну | безспірне | безспірні, безспірних |
Орудний | безспірним | безспірною | безспірним | безспірними |
Місцевий | на/у безспірному, безспірнім | на/у безспірній | на/у безспірному, безспірнім | на/у безспірних |