безсюжетний
БЕЗСЮЖЕТНИЙ, а, е, літ. Який не має певного сюжету. Такі новели [М. Черемшини], як "Село потерпає" або "Після бою", мають характер безсюжетних малюнків, які узагальнено зображують війну як страшне лихо (Іст. укр. літ., І, 1954, 692); Не можна сказати, що лірика взагалі безсюжетна (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 142).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безсюжетний | безсюжетна | безсюжетне | безсюжетні |
Родовий | безсюжетного | безсюжетної | безсюжетного | безсюжетних |
Давальний | безсюжетному | безсюжетній | безсюжетному | безсюжетним |
Знахідний | безсюжетний, безсюжетного | безсюжетну | безсюжетне | безсюжетні, безсюжетних |
Орудний | безсюжетним | безсюжетною | безсюжетним | безсюжетними |
Місцевий | на/у безсюжетному, безсюжетнім | на/у безсюжетній | на/у безсюжетному, безсюжетнім | на/у безсюжетних |