бенефіт
БЕНЕФІТ, -у, ч. 1. Право одержання грошей або іншого страхового обслуговування за договором страхування; право бенефіта зазвичай має бенефіціарій. 2. Додаткова страхова сума, виплачувана у разі успішного результату ризику, дожиття, за договором особистого страхування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бенефіт | бенефіти |
Родовий | бенефіту | бенефітів |
Давальний | бенефітові, бенефіту | бенефітам |
Знахідний | бенефіт | бенефіти |
Орудний | бенефітом | бенефітами |
Місцевий | на/у бенефіті | на/у бенефітах |
Кличний | бенефіте | бенефіти |