берег
БЕРЕГ, а, ч. 1. Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін. І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться (Шевч., II, 1963, 130); Просто по Росі вгору видно високі скелисті покручені береги (Н.-Лев., II, 1956, 199); Він з жахом позадкував від високого берега. Дунай темнів унизу, як прірва (Гончар, III, 1959, 287).
@ Виходити (вийти) з берегів див. виходити 1; Входити (увійти) в [свої] береги див. входити 1; Держатися берега див. держатися; Держатися свого берега див. держатися; Нема берегів чому - про велику міру, безмежність чого-небудь. Грім одгримів, соловей заспівав, заіржали Коні в далекій імлі. Щастю нема берегів (Рильський, І, 1960, 182); Пуститися берега - ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися. Зовсім пустився [Чіпка] берега... Допився до того, що ні знадвору, ні в хаті нічого... (Мирний, І, 1949, 283); Мав цей маляр якийсь хист у роботі, але, видно, вже зовсім пустився берега (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 202).
2. чого і без додатка. Суходіл, територія, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін. В 1895 році мене перенесено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р. (Коцюб., III, 1956, 281); Другий берег був покритий густим молодим ліском (Март., Тв., 1954, 186); Пробиває молодь до океану новий шлях. А на березі.. будується місто Аероград! (Довж., І, 1958, 105); * Образно. Опліч прийдуть вони [росіяни і українці] - разом з іншими народами-братами - до сонячних берегів комунізму (Рильський, III, 1956, 7).
3. Край, узбіччя, обочина (шляху, провалля, ущелини і т. ін.). Тихо тут, свіжо тут, вільно тут! Тільки пташки щебечуть, зашелестить, похилиться пшениця від вітру (а вона так і має своїм струнким стеблом по березі стежки) (Коцюб., І, 1955, 458); Ліда спинилася на березі площадки (Тудор, Народження, 1941, 136); Пофарбовані в біле береги тротуару здавалися примарною стрічкою, яка розгорталась під ногами (Донч., III, 1956, 418).
4. тільки мн. Краї тканини, посуду. Принесу хвартух дорогий - золотії береги (Сл. Гр.); Ястшембський купив Василині дорогу червону хустку з зеленими берегами (Н.-Лев., II, 1956, 82); Дівчата.. вишивали [гасло] на полотні. Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги (Горд., І, 1959, 246); Вінця, а також місця, де кінчається берег і починається дно [миски], вкриті широкими смугами червені та вохри з вузенькими контурами описки (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 68); // Краї книжки, зшитка, аркуша і т. ін.; поля. Книжка з золотими берегами (Сл. Гр.); Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки, криски або уваги червоним олівцем (Фр., VI, 1951, 258); Плями на берегах [сторінок] таїли в собі приємні й неприємні згадки (Рибак, Дніпро, 1953, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | берег | береги |
Родовий | берега | берегів |
Давальний | берегові, берегу | берегам |
Знахідний | берег | береги |
Орудний | берегом | берегами |
Місцевий | на/у березі | на/у берегах |
Кличний | берегу | береги |
§ 2. Ненаголошені Е, И (п. 2, а): берег
§ 8. Чергування О — І, Е — І (п. 2, в): берег
§ 45. Поділ на групи (п. 1)
§ 52. ІІ відміна. Однина. Місцевий відмінок (п. 3, а): березі
§ 55. ІІ відміна. Множина. Родовий відмінок (п. 1): берегів
§ 57. ІІ відміна. Множина. Знахідний відмінок (п. 2): береги
§ 58. ІІ відміна. Множина. Орудний відмінок (п. 1): берега, берегам, берегами
§ 59. ІІ відміна. Множина. Місцевий відмінок: берега, берегах
береза
БЕРЕЗА1, и, ж. 1. Лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцевидним листям. Величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою (Фр., III, 1950, 128); Чорніє здалеку свіжа могила, а над нею похилились білі берези, мов сестри-жалібниці над братовою могилою... (Коцюб., І, 1955, 182); Є декілька видів берези (залізна, чорна, жовта), але найпоширеніша - береза звичайна (Стол.-буд. справа, 1957,41).
2. збірн. Дрова або будівельний матеріал із цього дерева; березина (в 2 знач.). Чи не пора нам березу везти? (Номис, 1864, № 11516).
БЕРЕЗА2, и, ч. і ж., фольк., ааспг. Хлопець (або дівчина), що його (її) обирають за ватажка у спільних розвагах, на, вечорницях і т. ін. [Іван:] Ходімо, там хлопці зібрались на раду. [Семен:] На яку раду? [Іван:] Березу на цю зиму обібрати (Кроп., І, 1958, 66); // Той, хто заспівує в хорі. Настя-береза завела, а за нею всі. Найбільше купальних співали пісень (Барв., Опов.., 1902, 221).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | береза | берези |
Родовий | берези | берез |
Давальний | березі | березам |
Знахідний | березу | берез |
Орудний | березою | березами |
Місцевий | на/у березі | на/у березах |
Кличний | березо | берези |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | береза | берези |
Родовий | берези | беріз |
Давальний | березі | березам |
Знахідний | березу | берези |
Орудний | березою | березами |
Місцевий | на/у березі | на/у березах |
Кличний | березо | берези |