благоустрій
БЛАГОУСТРІЙ, рою, ч. Добре впорядкування, забезпечення всім потрібним; упорядкованість. - Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста з метою його благоустрою (Довж., І, 1958, 25); Невід'ємним елементом благоустрою населених місць є озеленення (Озелен. колг. села, 1955, 3); Міста древньої Русі щодо свого благоустрою стояли вище, ніж міста Західної Європи (Іст. УРСР, І, 1953, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | благоустрій | благоустрої |
Родовий | благоустрою | благоустроїв |
Давальний | благоустроєві, благоустрою | благоустроям |
Знахідний | благоустрій | благоустрої |
Орудний | благоустроєм | благоустроями |
Місцевий | на/у благоустрої | на/у благоустроях |
Кличний | благоустрою | благоустрої |