блищатися
БЛИЩАТИСЯ, щиться, недок., рідко. Те саме, що блищати 1. Ой, в полі-полі криниченька, В ній вода блищиться (Укр.. думи.., 1955, 211); Глянь, як хвилі від срібла блищатьсяі Глянь, як небо синіє вгорі! (Л. Укр., І, 1951, 66); // безос. Став, дивлюся: в вікнах блищиться, але вікна позаслинювані, не видно нічого (Фр., V, 1951, 316).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | блищуся | блищимося |
2 особа | блищишся | блищитеся |
3 особа | блищиться | блищаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | блищатимуся | блищатимемося |
2 особа | блищатимешся | блищатиметеся |
3 особа | блищатиметься | блищатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | блищався | блищалися |
Жіночий рід | блищалася | |
Середній рід | блищалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | блищімося | |
2 особа | блищися | блищіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | блищячись | |
Минулий час | блищавшись |