блуканина
БЛУКАНИНА, и, ж., розм. Безперервне або довгочасне блукання. - Мені вже трохи обридло бурлацьке та циганське життя та блуканина (Н.-Лев., III, 1956, 224); Весела й добродушна вдача Іванова не раз ставала їм у пригоді при довгій і важкій блуканині по чужих краях (Коцюб., І, 1955, 346); // Постійні роз'їзди; мандри. Я скаржуся на блуканину, а вона.. увійшла вже мені в кров: як настає весна, то мене у вирій тягне (Л. Укр., V, 1956, 76).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | блуканина | блуканини |
Родовий | блуканини | блуканин |
Давальний | блуканині | блуканинам |
Знахідний | блуканину | блуканини |
Орудний | блуканиною | блуканинами |
Місцевий | на/у блуканині | на/у блуканинах |
Кличний | блуканино | блуканини |