бойлер
БОЙЛЕР, а, ч. Пристрій для нагрівання води (перев. парою) в системах теплопостачання й гарячого водопостачання. В найхолодніші дні завод додає в бойлер гостру пару, що дає змогу підтримувати постійно нормальну температуру в теплицях (Колг. Укр., 3, 1957, 6); Воду для басейну готують у спеціальному цеху. Спершу звичайну водопровідну воду нагрівають у бойлерах до 70 градусів, а потім спрямовують у змішувачі, де доводять до 24-27 градусів (Наука.., 2, 1976, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бойлер | бойлери |
Родовий | бойлера | бойлерів |
Давальний | бойлерові, бойлеру | бойлерам |
Знахідний | бойлер | бойлери |
Орудний | бойлером | бойлерами |
Місцевий | на/у бойлері | на/у бойлерах |
Кличний | бойлере | бойлери |