боргувати
БОРГУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. кому. Давати в борг. Грек розвозив сіль по прибережних кримських селах раз на рік і звичайно боргував (Коцюб., І, 1955, 393).
2. у кого. Позичати, брати в борг.
3. перен. Бути винним або зобов'язаним кому-небудь. [Стьопа:] Ну, а я не хочу боргувати перед вами (Голов., Драми, 1958, 448).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | боргую | боргуємо |
2 особа | боргуєш | боргуєте |
3 особа | боргує | боргують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | боргуватиму | боргуватимемо |
2 особа | боргуватимеш | боргуватимете |
3 особа | боргуватиме | боргуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | боргував | боргували |
Жіночий рід | боргувала | |
Середній рід | боргувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | боргуймо | |
2 особа | боргуй | боргуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | боргуючи | |
Минулий час | боргувавши |