боулінг
БОУЛІНГ, -а, ч. Вид спорту; гра на влучання важких куль у ціль; боулінг визнаний Міжнародним олімпійським комітетом і вважається кандидатом у олімпійські види спорту. ** Десятикеглевий боулінг – задачею гравця є збити 10 кеглів якомога меншою кількістю куль. Лаунг боулінг – боулінг на траві; мета граця розташувати свою кулю якомога ближче до кулі-мішені; при цьому гравці або команди гравців котять кулі травою почергово, намагаючись не тільки підкотити свою кулю ближче до мішені, а й вибити при цьому кулі супротивника.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | боулінг | боулінги |
Родовий | боулінгу | боулінгів |
Давальний | боулінгу, боулінгові | боулінгам |
Знахідний | боулінг | боулінги |
Орудний | боулінгом | боулінгами |
Місцевий | на/у боулінгу | на/у боулінгах |
Кличний | боулінгу | боулінги |