бузувірів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бузувірів | бузувірова | бузувірове | бузувірові |
Родовий | бузувірового | бузувірової | бузувірового | бузувірових |
Давальний | бузувіровому | бузувіровій | бузувіровому | бузувіровим |
Знахідний | бузувірів, бузувірового | бузувірову | бузувірове | бузувірові, бузувірових |
Орудний | бузувіровим | бузувіровою | бузувіровим | бузувіровими |
Місцевий | на/у бузувіровому, бузувіровім | на/у бузувіровій | на/у бузувіровому, бузувіровім | на/у бузувірових |
бузувір
БУЗУВІР, а, ч. Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакомислячих, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик. На прю! Без ляку і зневіри - За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (Стар., Поет. тв., 1958, 37); // перен. Взагалі зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок. - Наштовхали й мені боки оті бузувіри та п'янюги (Н.-Лев., IV, 1956, 301); Ось вони [фашисти] сидять на лаві підсудних - змовники.. Крім того - і найперше вони палії війни, агресори і расистські бузувіри (Смолич, Після війни, 1947, 20); // Уживається як лайливе слово. - А ти чого, бузувіре, тут у сінях кадиш? (Мирний, II, 1954, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бузувір | бузувіри |
Родовий | бузувіра | бузувірів |
Давальний | бузувірові, бузувіру | бузувірам |
Знахідний | бузувіра | бузувірів |
Орудний | бузувіром | бузувірами |
Місцевий | на/у бузувірі, бузувірові | на/у бузувірах |
Кличний | бузувіре | бузувіри |