булькотати
БУЛЬКОТАТИ, очу, очеш і БУЛЬКОТІТИ, очу, отиш, недок. 1. Підсил. до булькати. Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину (Н.-Лев., II, 1956, 304); Булькоче, пріг. каша в казані (Мал., II, 1956, 327); Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив (Котл., І, 1952, 163); Ярина.. принесла й поставила на стіл горнці, в яких парувало смажене м'ясо, казанок, у якому булькотіла юшка (Скл., Святослав, 1959, 31).
2. перен., розм. Невиразно говорити; бурмотати. Портьє булькотів щось грізно по-мадьярськи (Фр., III, 1950. 219).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | булькочу | булькочемо |
2 особа | булькочеш | булькочете |
3 особа | булькоче | булькочуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | булькотатиму | булькотатимемо |
2 особа | булькотатимеш | булькотатимете |
3 особа | булькотатиме | булькотатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | булькотав | булькотали |
Жіночий рід | булькотала | |
Середній рід | булькотало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | булькочімо | |
2 особа | булькочи | булькочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | булькочучи | |
Минулий час | булькотавши |