буревісний
БУРЕВІСНИЙ, а, е. Який віщує бурю. Тичина вводить у переджовтневу українську лірику пейзажі буревісної природи, які символізують соціальний протест (Укр. літ., 10, 1957, 17); Лунали [над Львовом] революційні промови і пісні, і розносив їх повсюди буревісний вітер зі сходу (Цюпа, Назустріч.., 1958, 127).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | буревісний | буревісна | буревісне | буревісні |
Родовий | буревісного | буревісної | буревісного | буревісних |
Давальний | буревісному | буревісній | буревісному | буревісним |
Знахідний | буревісний, буревісного | буревісну | буревісне | буревісні, буревісних |
Орудний | буревісним | буревісною | буревісним | буревісними |
Місцевий | на/у буревісному, буревіснім | на/у буревісній | на/у буревісному, буревіснім | на/у буревісних |