бідність
БІДНІСТЬ, ності, ж. 1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; убогість. Багатство дме, а бідність удвоє гне (Укр.. присл.., 1955, 6); Працює [Маруся] з ранку до вечора - не розгинається, а в хаті нужда, бідність (Н.-Лев., III, 1956. 325); У всьому відчувалася бідність, запустіння (Шиян, Баланда, 1957, 56).
2. Абстр. ім. до бідний 2-4. Ця кімната вразила бідністю обстановки. Біля вікон стояв стандартний письмовий стіл, біля нього два стільці (Хижняк, Тамара, 1959, 71); Бідність лексики письменника.. пояснюється тим, що він не засвоїв глибоко і органічно різноманітні, незліченні скарби народної мови (Літ. газ., 26.ІХ 1958, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бідність | бідності |
Родовий | бідності, бідности | бідностей |
Давальний | бідності | бідностям |
Знахідний | бідність | бідності |
Орудний | бідністю | бідностями |
Місцевий | на/у бідності | на/у бідностях |
Кличний | бідносте | бідності |