білля
БІЛЛЯ, я, с., діал. 1. Білила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило (Сл. Гр.).
2. Білизна. Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, - хочу тебе повести хоч раз на весілля (Сл. Гр.); Ходила [мати] пішки до Львова, щоби забирати білля до прання (Март., Тв., 1954, 398); Він переодягнувся в чисте білля і святочну одежу (Коб., III, 1956, 489).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | білля | |
Родовий | білля | |
Давальний | біллю | |
Знахідний | білля | |
Орудний | біллям | |
Місцевий | на/у біллі | |
Кличний | білля |
білль
БІЛЛЬ, -я, ч. У Великій Британії, США та у деяких інших країнах англосаксонської правової системи – законопроект, що виноситься на розгляд законодавчих органів урядом або членом парламенту, а також назва деяких конституційних актів. ** Білль про асигнування – законопроект про бюджетні асигнування в деяких англомовних країнах. Білль про права: а) у Великій Британії – прийнятий у 1689 р. акт, що узаконив конституційну монархію і обмежував владу короля; б) у США – конституційна декларація або законодавче положення, за допомогою якого уряд визначає фундаментальні права та свободи своїх громадян. Приватний білль – проект постанови парламенту для вирішення суперечок про право між приватними особами, компаніями та місцевими органами. Публічний білль – законопроект з питань загального законодавства та державного управління.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | білль | біллі |
Родовий | білля | біллів |
Давальний | біллеві, біллю | біллям |
Знахідний | білль | біллі |
Орудний | біллем | біллями |
Місцевий | на/у біллі | на/у біллях |
Кличний | біллю | біллі |